Вирощуємо цукровий буряк

Система удобрення цукрового буряка

УДОБРЕННЯ ЦУКРОВОГО БУРЯКА.

Цукровий буряк дуже вимогливий до рівня удобрення. Він використовує значно більше елементів живлення, ніж інші культури. На кожні 100 ц коренеплодів і відповідної кількості гички з грунту виноситься 40-60 кг азоту, 15-20 кг фосфору, 50-70 кг калію, по 10-20 магнію і кальцію.

На початкових фазах росту до третьої-четвертої пари листків потреба у поживних речовинах незначна. Максимальна вона в липні-серпні у фазі сильного росту листків і формування коренеплодів.

Підвищує ефективність добрив різноглибинне внесення, що досягається застосуванням їх у такі строки: основне удобрення — восени під час оранки загортають на глибину 15-30 см; рядкове — під час сівби на глибину 4-6 см, підживлення — в період вегетації на 10-14 см.

При вирощуванні за інтенсивною технологією 90-95% фосфорних і калійних добрив рекомендується вносити при посів. Рекомендуємо використати мінеральні добрива Jiva NPK 10-25-20+20(SO3)+1Zn або Jiva NPK 10-25-15+9(SO3)+0,5B.

Азотні добрива, що легко вимиваються, вносять перед весняним обробітком грунту (60-70%), а решту у підживлення. Підживлюють буряк (30-50 кг.д.р.) аміачною селітрою не пізніше появи четвертої пари справжніх листків. Частину азоту у вигляді аміачної води (1\Г80100) можна внести пізно восени.

Орієнтовні номи внесення мінеральних добрив залежно від зони вирощування і величини врожаю подано в таблиці. Найкраще співвідношення елементів живлення N:Р:К= 1:1:1. Надмірна доза азоту збільшує вміст амідного азоту в коренеплодах, знижує цукристість і вихід цукру.

Для одержання високих урожаїв (понад 500 ц/га) без органічних добрив норми внесення мінеральних добрив необхідно збільшувати до N200–250 Р 160–180 К200–220. При підживленні в пізніші строки зменшується цукристість коренеплодів.

РОЛЬ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ У ВИРОЩУВАННІ ЦУКРОВОГО БУРЯКА.

Азот серед елементів живлення має найбільший вплив на формування величини врожайності коренеплодів джерелом азоту для цукрового буряку з ґрунту є його аміачні, нітратні та амідні форми. З підвищенням норми азотних добрив, підвищується врожайність коренеплодів, але зменшується вміст цукру і відбувається значне нагромадження амідного азоту.
При азотному голодуванні рослини відстають у рості, листки набувають світло-зеленого хлоротичного кольору (хлороз), а сім’ядолі жовтими. Відмирають нижні листки навіть при достатньому забезпеченні вологою.

Фосфор сприяє процесам фотосинтезу.Для фосфору дуже важливе значення має добре змішування з орним шаром ґрунту, оскільки він у ґрунті майже нерухомий.
Фосфорне голодування частіше буває в молодому віці. Ріст сходів сповільнюється, жовтіють сім’ядолі. Рослини надмірно засвоюють азот. Листки жовтіють, жилки коричневі.

Калій регулює фотосинтетичну активність рослин, підвищує гідрофільність та водоутримуючу здатність, стійкість листків до захворювань.
При калійному голодуванні краї листків стають зморщеними, жовто-коричневими, на них з’являються темно-бурі плями. Інша назва хвороби краєлистий некроз. При подальшому розвитку плями з’являються в центрі листка, на черешках і весь листок відмирає.

Кальцій на противагу калію і натрію, знижує гідрофільність і зменшує кількість води в тканинах.
Кальцієве голодування проявляється у другій половині вегетації у вигляді зморщених пластинок старих листків. На кінцях листків видно опіки, в центрі листка хлороз і некроз.

Магній входить до складу хлорофілу, активізує діяльність ферментів, сприяє нагромадженню цукру. Магнієве голодування спричинює скручування листків у фазі 2-3 пар листків, а потім їх некроз по краях.
Потреби магнію і натрію задовольняються мінеральними добривами, де ці елементи містяться як домішки.

Сірка входить до складу деяких амінокислот і білків, впливає на азотне живлення.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДЖИВЛЕННЬЦУКРОВОГО БУРЯКА.

Піджив­лен­ня рос­лин про­во­дять, як­що до­б­ри­ва не вно­си­ли або вно­си­ли в не­до­статній кількості во­се­ни і під час сівби, од­но­час­но з міжряд­ним об­робітком грун­ту за умо­ви до­статніх за­пасів во­ло­ги в ор­но­му шарі грун­ту.

Роз­різня­ють піджив­лен­ня ко­ре­неві та по­за­ко­ре­неві.
Ко­ре­не­ве піджив­лен­ня рос­лин за­сто­со­ву­ють у зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня, а в зоні нестійко­го зво­ло­жен­ня — за не­до­стат­нь­о­го вне­сен­ня до­б­рив під оран­ку. В умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня піджив­лю­ва­ти рос­ли­ни не ре­ко­мен­дуєть­ся.

Пер­ший раз цу­к­рові бу­ря­ки піджив­лю­ють у фазі 2–3 пар листків у дозі N30-40Р20-40К30-40. Дру­ге піджив­лен­ня про­во­дять не пізніше 4–5 пар листків до­зою N40-50Р30-40К40-50. У пер­ше піджив­лен­ня до­б­ри­ва вно­сять на гли­би­ну 8–10 см за та­кої са­мої відстані від ряд­ка, а у дру­ге — в се­ре­ди­ну міжрядь на гли­би­ну 10–12 см.
Ко­ре­не­ве піджив­лен­ня цукрового буряка рекомендуємо проводити JIVA NITRO.

СИСТЕМА ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ ЦУКРОВОГО БУРЯКА.

Цу­к­рові бу­ря­ки по­зи­тив­но ре­а­гу­ють на по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня мік­ро­до­б­ри­ва­ми в усіх зо­нах бу­ря­косіян­ня. Вне­сен­ня мікро­до­б­рив по­зи­тив­но впли­ває на пе­ребіг фізіоло­го-біохімічних про­цесів у рос­лині, що сприяє зни­жен­ню за­хво­рю­ва­ності, підви­щен­ню вро­жай­ності і якості цу­к­ро­вих бу­ряків.

Ви­со­ко­е­фек­тив­ни­ми є мікро­до­б­ри­ва на хе­лат­ній ос­нові, в яких ко­ефіцієнт ви­ко­ри­с­тан­ня мікро­е­ле­ментів ста­но­вить 90–95%, що в де­сят­ки разів більше, ніж з міне­раль­них со­лей.

Важ­ли­во, щоб ли­ст­ко­ве піджив­лен­ня мікро­до­б­ри­ва­ми про­во­ди­лось са­ме у кри­тичні фа­зи роз­вит­ку рос­лин. Най­ефек­тивнішим на посівах цу­к­ро­вих бу­ряків є дво­ра­зо­ве піджив­лен­ня: пер­ше — у фазі 4–6, дру­ге — 10–12 справжніх листків.

СИСТЕМА ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ ЦУКРОВОГО БУРЯКА. КРОК 1.
У фазі 4–6 листків для сти­му­ляції рос­ту та роз­вит­ку рос­лин, підви­щен­ня стійкості до не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов, про­ти хво­роб та для ком­пен­сації дефіци­ту мікро­е­ле­ментів за­сто­со­ву­ють по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня ком­плек­сни­ми мікро­до­б­ри­ва­ми: JIVA MIX 20-20-20.

Ці до­б­ри­ва за своїм скла­дом відповіда­ють фізіології міне­раль­но­го жив­лен­ня куль­ту­ри, ма­ють зба­лан­со­ва­не співвідно­шен­ня еле­ментів жив­лен­ня та ви­со­ку роз­чинність.
Вод­но­час у цей період доцільно за­сто­со­ву­ва­ти мо­­но­до­б­ри­ва з ви­со­ким вмістом бо­ру, який знач­но впли­ває на вро­жайність та цу­к­ристість ко­ре­неп­ло­дів.
На посівах цу­к­ро­вих бу­ряків ви­ко­ри­с­то­ву­ють такі до­б­ри­ва з підви­ще­ним вмістом бо­ру, як: JIVA BOR 20%.

СИСТЕМА ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ ЦУКРОВОГО БУРЯКА. КРОК 2.

У період 10–12 сфор­мо­ва­них листків про­во­дять на­ступ­ну об­роб­ку мікро­до­б­ри­ва­ми, що сприяє по­си­ле­но­му спо­жи­ван­­ню ос­нов­них еле­ментів з грун­ту, підви­щує хво­ро­бо- і по­су­хостійкість рос­лин та по­кра­щує якісні по­каз­ни­ки вро­жаю.

В цей період слід приділя­ти ува­гу та­ко­му мікро­е­ле­мен­ту, як мар­га­нець. Він збільшує вміст цукрів, хло­рофілу, поліпшує відтік цукрів з ли­с­тя у ко­ре­неплід, підси­лює інтен­сивність ди­хан­ня та підви­щує во­до­ут­ри­му­валь­ну здатність тка­нин. Ре­ко­мен­до­ва­но вно­си­ти як ком­плексні, так і мо­но­до­б­ри­ва з ви­со­ким вмістом мар­ган­цю: JIVA COMBI.

Більше інформації в нашій групі в cоцмережі https://www.facebook.com/Jiva.npk.ua

Назад к списку новостей